Служіння безхатченкам: комплексна допомога у Запоріжжі

Від годування на вулиці до влаштування в центр ресоціалізації. Такий шлях може пройти будь-який безхатченко, який прийняв рішення змінити своє життя. Помісна церква у Запоріжжі, в якій служить місіонер CITA з сім’єю, надає таку можливість.   

З початком повномасштабної війни місіонер CITA Ігор Пімєнов з командою служителів Запоріжжя щоденно відвідують осередки на вулицях міста, де різні помісні церкви годують безхатченків та літніх малозабезпечених людей. 

А двічі на тиждень (п’ятниця і субота) саме церква Ігоря організовує служіння годування – так звані “молитовні сніданки”, де безхатченки слухають Слово Боже та разом зі служителями моляться за Україну. Такі служіння охоплюють до 50 осіб. Меню, хоч і просте, але завжди на часі: рис з м’ясом, овочевий салат, булочка та чай. Крім їжі, нужденні отримують сезонний одяг, а з собою – буханець хліба. 

За словами Ігоря, вдалося налагодити відносини з місцевими хлібзаводами, які продають хліб для цього служіння за гуртовою ціною. 

Саме на таких служіннях місіонер “Христос є відповідь” проповідує Євангеліє, запрошує приєднатися до зібрань в церкві, а також отримати допомогу в центрі ресоціалізації. 

Другий рік працює, хоча і знаходиться в процесі будівництва, організований церквою “Місто Сховище” центр для бездомних людей. Тут можна зігрітися, прийняти душ, переодягнутися, поїсти, залишитися на ночівлю та отримати першу медичну допомогу. Деяких влаштовують в лікарні на стаціонарне лікування, після чого вони можуть повернутися до центру.

“Ще зима не почалася, а у нас вже немає місць. Наразі центр розширюють, будують ще одне приміщення, щоб відділити серед безхатченків чоловіків від жінок”, – поділився Ігор.  

У прихистку можна залишитися жити на більш тривалий час, але за умов – не курити та не вживати алкоголю. Залишаючись, безхатченки можуть відвідувати ранкову молитву та вивчати Боже Слово в центрі відновлення, який знаходиться поруч. 

Вже не безхатченки

З Михайлом місіонер Ігор познайомився у серпні 2025 року. Чоловік після звільнення з в’язниці у 2011 році опинився на вулиці – його житло забрали обманним шляхом. Михайло перебрався у Запоріжжя, де влаштував собі імпровізоване житло: матрац, натягнутий целофан від дощу та плита з цеглин, де готував і їв що прийдеться, – що знаходив на смітнику.  

Спочатку Михайло приходив на служіння годування, спілкувався зі служителями. А якось Ігор з дружиною побували у нього в гостях з піцою і чаєм. Тоді він і виказав бажання щось змінити. 

Сьогодні Михайло мешкає у центрі ресоціалізації, відвідує богослужіння, йому подарували окуляри – він читає Євангеліє та зростає у пізнанні Бога. 

Серед безхатченків є ті, що прийняли водне хрещення і служать Господу. 

Олена з сином Дмитром у Запоріжжі мали статус ВПО, але жили на вулиці. Потрапивши у центр, залишилися, прийняли Ісуса Христа та уклали з Ним заповіт. Тепер разом служать в цьому прихистку таким, якими були нещодавно самі. Олена варить їсти, а Дмитро будує приміщення та возить людей на авто. 

“Син Людський прийшов знайти та спасти те, що загинуло!” (Лк.19:10)

Долучайтеся і підтримайте служіння годування у Запоріжжі!

Для України: Монобанк 

З-за кордону: Paypal  ministry@cita.tv

Центру потрібен термопот на 20 л. Якщо хочете придбати його або допомогти коштами — напишіть нам у телеграм @CITA2014.

Прес-центр місії CITA.