Молитися про помсту чи про покаяння ворогів?

Війна росії проти України викликає ряд гострих питань, серед яких: що робити, коли дивлячись на звірства росіян, виникає почуття гніву та ненависті: молитися про помсту та віддавати ворогів на Боже правосуддя чи просити про їхнє покаяння?

На це питання відповів ректор Київського Біблійного Інституту Олександр Довиденко під час ефіру проекту “Хроніки війни”.

Читаючи Новий Заповіт, я знайшов добре відомі молитви Ісуса, молитви апостолів, молитви святих в книзі Об’явлення.

З одного боку ми бачимо молитви-прохання про прощення кривдника, а з другого боку – віруючі люди апелюють до Божої справедливості. Мені здається, що обидва напрямки абсолютно уживаються між собою та мають місце. Наприклад, Бог простив Давида, але разом з тим Давид поніс покарання за свій гріх.

Особливо примітним в цьому питанні для мене є 4 розділ книги “Дії апостолів”, де служителі пережили кривду чи знущання над собою від синедріону. В їхній молитві я не знайшов, що церква просить, щоб Бог простив їхніх ворогів. Навпаки, вони говорять: “Боже, поглянь на їхні погрози”. Відчувається, що це звернення саме до Божої справедливості.

Може бути молитва про прощення і може бути молитва про Боже воздаяння, дивлячись по ситуації та згідно керівництва Духа Святого.

Звичайно, людина, яка виїхала з-під обстрілів, переживши стрес і жах, молитиметься про Божу справедливість.

Гнів та ненависть є природною реакцією на звірства. Було б гірше, якщо б людині було байдуже чи радісно. Але ці почуття для християнина мають, скоріше, руйнівну силу, ніж збудовуючу.

Як казав один пастор, мій друг, міра нашого нервового збудження, потрясіння чи хвилювання повинна відповідати мірі нашій діяльності.

Він радив направити хвилювання в правильне русло. І якраз апостоли після молитви “поглянь, що вони роблять”, просили: “а нам дай сили, щоб Твоя справа через нас звершувалася”.

Переживши перший вплив гніву, треба знайти в собі сили робити Божу справу, що дасть можливість долати і нервові зриви і побороти інші негативні емоції.

Статтю підготував прес-центр місії “Христос є відповідь”.