Сила молитви: історії відповідей від місіонерів CITA

Бог чує. Йому не байдуже. Молитва – це не просто релігійний ритуал, а жива розмова з люблячим Батьком, Який все бачить і все знає. У моменти радості чи відчаю, тиші або бурі – молитва відкриває двері до Божої присутності, Його підтримки та сили.

Це інструмент, який Бог дав нам для зв’язку з Ним, щоб ми могли переживати Його турботу, милість і славу. 

Молитва змінює обставини – Бог втручається надприродно: спасає, зцілює, забезпечує, відкриває нові можливості… Про цю силу змін – далі в історіях місіонерів CITA. 

***

“Господи, благослови цю дівчину, хай вона буде здоровою, благословенною, та буде доброю мамою”. З щирим серцем звернувся до Бога місіонер та пастор Сергій з Харківщини. 

В кімнаті тоді схилилися на коліна перед великим Богом він і батьки тяжко хворої дівчини, які втратили надію…

Місіонер вже давно дружить з цією сім’єю. Нерідко голова родини допомагає йому у справах. У батьків дві дорослі заміжні дівчини. Але одна від народження була хворобливою, в молодому віці перенесла онкозахворювання і лікарі заключили, що вона ніколи не зможе народити дитину. 

А потім з невідомої лікарям причини дівчина злягла. Саме за неї клопотав служитель Сергій: “Я щиро молився, щоб Господь вийшов назустріч цій сім’ї. Бог наповнив мої уста, я сам дивувався тому, що говорив. А коли вони почули “нехай буде доброю мамою”, то розплакалися, та і я сам засмутився, бо знали вердикт лікарів”.

Але після цієї молитви її батькові вдалося вийти на певних лікарів, які якісно обстежили доньку, встановили діагноз. Після лікування дівчина повернулася додому, вже без сторонньої допомоги залишивши лікарню. 

І ще через деякий час Сергій дізнався від старшої сестри тієї дівчини, що вона вагітна! Вся їх сім’я в один голос сказала, що без Бога тут не обійшлося!

Цього року молода мама готує свого, даного Богом, сина у перший клас.

***

“Господь, дай, будь ласка, нашій сім’ї машину”. На молитву 9-річного Михайлика, сина місіонера із Запоріжжя Івана, Бог відповів за 1,5 місяці. І ось, як це було. 

Місто, в якому служить місіонер з дружиною, прифронтове і велике, часто не зручно діставатися з однієї локації в іншу, по місту розкидані їхні дитячі клуби. Служителі потребували авто, але ні грошей, ні знайомих, які б могли допомогти, не мали. Все, що вони могли робити, це мріяти про автівку.

“Піди, попроси Ісуса”, – підказали люди з церкви маленькому Михайлику про те, де взяти авто.

“Наш друг сім’ї виїхав за кордон, а ми почали користуватися його машиною, домовившись, що будемо оплачувати її вартість частинами. І ось ми їздимо. Звичайно, важко на механіці, але вчимося потроху”, – поділився Іван. 

***

“Наша ніжна і турботлива мама і бабуся. Так ласкаво в нашій церкві називали сестру Валю”. Згадав місіонер CITA і пастор Віктор із Миколаївської області.

Він пам’ятає її ще з 90-х років. Валя – добра жінка з важкою долею. Мати чотирьох дітей, троє з яких проблемні, бабуся онуки, залежної від наркотиків, і прабабуся, яка виховує правнучку.

Плакало її серце в молитві перед Богом за своїх не раз…Вона перейшла у вічність, а її родина так і не звернулася до Бога.

2022 рік. Війна. У багатьох труднощі. До новоодеської церкви стало приходити більше людей. Серед них – донька бабусі Валі, Мая.

Із вдячністю вона приймала допомогу, а пізніше почала ділитися про зміни у своєму житті і як Бог торкається її серця, а вона відчуває легкість від тягаря.

“Молитва мами не минає даремно. Після смерті бабусі Валі минуло 14 років і ось зійшли “паростки” Слова: її донька звернулася до Бога. Ми бачимо її очі, які світяться від щастя”, – поділився Віктор, радіючи Божій вірності.

Пресцентр місії CITA.