Мріяв про подвиги, шукав пригод і став контрабандистом…Божим. Автобіографія брата Ендрю.

Активні християни моляться про Божу волю, бажають знати та виконати Його покликання, здійснити щось, що перевершує людське розуміння, прагнуть жити вірою і бути керованими Духом Святим, повністю підкорившись пануванню Христа в своєму житті. Чи не так? Теоретично саме так і має бути, але коли справа доходить до практичних кроків, як правило, з’являються відмовки. 

В книзі брата Ендрю в співавторстві Джона і Елізабет Шеррілл “Божий контрабандист” всі відмовки щодо так званої неможливості служити “покладені на лопатки” на прикладі життя відомого місіонера, служіння якого полягало в нелегальному перевезенні Біблій в країни “залізної завіси”.  

Якщо чиясь відмовка – немає освіти? У головного героя книги – середня незакінчена. Хтось вважає, що народився не в такій, як треба було б для служителя, сім’ї? Брат Ендрю –  виходець з далекої глибинки з багатодітної бідної родини, в якій мама була інвалідом. 

А, може, хтось скаже: “не в той час народився?” Герой книги жив в окупації фашистською Німеччиною під час Другої світової війни, перетерпів голод і жах війни, їв цибулини тюльпанів. “Здоров’я не те?” У нашого брата була прострелена нога. 

Недостатньо грошей, немає авто, ще чогось? На прикладі простого хлопця з Голландії у виданні можна побачити, що для Бога немає нічого неможливого, коли Він закликає на служіння нести Благу Звістку.

Книга перекладена на 35 мов світу, поширено 10 мільйонів копій, на сьогодні це вже 35-те, ювілейне видання. Книга “Божий контрабандист” – це пригодницький сюжет, лише записаний людьми, а створений Богом в житті людини, яка присвятила Йому своє життя.  

Розповідь реальної історії ведеться від першої особи. Зі сторінок ніби сам автор промовляє до читача, розповідаючи про свої дивовижні пригоди на шляху навернення до Бога і виконання Його завдання.

В книзі 21 розділ, вдалося ознайомитися з якісно записаною аудіоверсією російської мовою. Слід зазначити, що протягом усього тексту, диктор час від часу повертається до примітки: “тут і в оригіналі автори часто використовують назву “росія”, ототожнюючи її з радянським союзом. Це є відображенням стереотипу, що мав місце в Західному світі. Сьогодні таке ототожнення є категорично не прийнятним, особливо на тлі війни, яку розв’язала росія проти України”.  

У пошуках пригод, не дочекавшись повноліття, Ендрю подався в армію, з нетерпінням чекаючи, коли його приймуть до війська і відправлять в Індонезію. Пізнавши реалії війни, він глибоко розчаровується і не знає, як жити далі, адже в 21 рік має наскрізно прострілену ногу і зустрічається з нерозумінням оточуючих. 

Герой ставить собі риторичне запитання: “Що сталося з моєю великою пригодою?”.

Ще в шпиталі він знайомиться з монахинями, які доглядали поранених, і вражається їхньою радістю, причини якої він не міг собі пояснити. Ці жінки привернули його увагу до Бога, а потім він згадав про маленьку Біблію, яку мама поклала йому з собою і яку він жодного разу не відкрив на фронті. 

Особливо зворушлива історія сталася з Ендрю ще в лавах збройних сил. В Індонезії від придбав собі мавпу, яка стала йому ліпшим другом, настільки ліпшим, що його побратим через ревнощі ледве не вбив свого волохатого конкурента…

Не менш цікавим через Боже керівництво в питанні особистих стосунків між чоловіком і жінкою видається епізод про зустріч Ендрю з майбутньою дружиною і їхнє одруження. 

До того, як стати повноцінним місіонером, головний герой успішно попрацював на шоколадній фабриці, де навертав людей до Бога та ще й з благословення керівництва. 

Герой ділиться враженнями від першої поїздки в країну “залізної завіси”, першої зустрічі з людиною, яка сповідувала комунізм, від першого зіткнення з підступністю тоталітарного режиму, який тільки на словах сповідував свободу релігії, а насправді забороняв друк і поширення Біблій та ув’язнював за віру.  

Голландець-євангеліст зрозумів велику потребу радянських служителів в Бібліях, адже часто в церкві її примірник був тільки у пастора, а іноді – жодної на всю церкву. Нелегальне ввезення в країни радянського союзу Біблій стало справою його життя. 

За роки служіння брат Ендрю побував в Польщі, Чехословаччині, Югославії, Угорщині, Албанії, Болгарії, Східній Німеччині, Китаї, Кубі. В усіх країнах, де панував комунізм, але де були люди, у яких не було жодного шансу, крім допомоги цього “контрабандиста”, колись отримати друковане Слово Боже. 

Брат Ендрю жартував, що Господь робив сліпі очі зрячими, але в його служінні все було навпаки: найпопулярніша його молитва полягала в тому, щоб саме Бог робив зрячі очі сліпими при перетині кордонів з контрабандою Біблій. 

На жаль, поки що не існує україномовної версії книги ні друкованої, ні відповідно аудіоверсії. Книга начитана професійним диктором, але у вільному доступі наявна частково. Для прослуховування повної версії необхідно оформити платну підписку. 

Книга неодмінно надихне тих, хто прагне стати місіонером, хто мріяв про справжні пригоди, допоможе побачити Божі принципи в служінні, взяти цінний досвід місіонерської праці, а також зміцнить у вірі.  

Прес-центр CITA.