Молитва віри і терпіння хлібороба в отриманні врожаю людських душ. Біографія місіонера Джеймса Фразера

Працюючи на місіонерських полях зрілі служителі не сподіваються на швидкі результати. Але й тривале очікування перших паростків посіяного насіння Євангелія може бути виснажливим. Саме тоді приходять сумніви та підступні думки: “А дійсно мені сказав це Бог?”, “Якщо немає результату, то що я тут роблю?”, “На твої молитви немає відповіді, ніхто не чує звістки про Христа, всі твої зусилля марні!” 

Біографія Джеймса Фразера прекрасно ілюструє весь спектр переживань місіонера під час духовних битв, подолання розчарувань, перших перемог. Показує, як в процесі пізнання Божих глибин у молитви віри та Його дії приходять не тільки довгоочікувані відповіді, а й відбувається власна трансформація серця. 

Автор книги Айлен Кроссман, донька місіонера, запрошує читача за лаштунки душі свого батька, людини, яка присвятила життя Богові і Його справі в далеких холодних горах Тибету на початку 20 століття.  

На сторінках біографії читачу відкривається гідний приклад для наслідування в особі першого британського місіонера в Китаї в тому, як працювати в атмосфері потужної сили поклоніння нечистим духам, берегти віру, долати відчай, любити людей, даних Богом, та насолоджуватися життям попри все. А його цитати обов’язково надихнуть продовжити справу Великого доручення. 

У книзі десять розділів, які в хронології розповідають про особистість та події в житті Джеймса Фразера, його роботу, сім’ю і власні напрацювання як місіонера.  

Заради Божого поклику у 22 років Джеймс Фразер залишив комфортне і перспективне життя майбутнього інженера та попрощався з музичною кар’єрою, будучи вже відомим в Лондоні піаністом. 

Британець вирушив в гори Тибету, де люди ще не чули ім’я Ісуса. Назавжди пов’язав своє життя з племенем лісу, якими навіть самі китайці нехтували, називаючи їх людино-мавпами. 

Після першої зустрічі з лісу на висоті кількох тисяч метрів Джеймс відчув молитовний тягар за них в своєму серці. Щиро полюбивши їх, “брат номер 3” – так назвали його лісу, вів за них щоденну духовну битву, долаючи їхнє жахливе марновірство та поклоніння нечистим духам, чим вони займалися століттями. 

Але його віра і терпіння хлібороба, який чекає на свій дорогоцінний врожай, виправдало себе: тисячі віруючих у Живого Бога та церкви в тибетських горах існують і сьогодні.  

Автор розвіює романтизм щодо місіонерства, розповідаючи без прикрас про нелегке буття місіонера. Джеймс Фразер боровся з самотністю, нерідко – з депресією, та хворобами через незвичний для британця клімат. Його життя було під загрозою, на нього полювали вороже налаштовані місцеві племена. Не раз він потрапляв до рук розбійників, в нього стріляли та грабували. А одного разу ледь не принесли в жертву своїм ідолам.

Важкодоступні і розкидані в горах села знаходилися іноді на висоті семи тисяч метрів. Діставшись до них, служитель спав у когось в хатиночці з солом’яним дахом на земляній підлозі, нерідко відчував голод, не нехтував їсти щурів. Його ноги часто опухали від піших переходів в декілька днів, а скільки б він на себе не накидав ковдр, в холодних горах Тибету зігрітися майже неможливо. 

Автор правдиво і з відчутно особливим ставленням до головного героя подає його портрет. І справа не стільки у вдало підібраних словах і дрібних деталях, скільки в любові доньки до батька, бажанні познайомити читача з тим, хто дорогий її серцю. Дійсно, складається чітке уявлення про особистість не лише місіонера, а й людини. 

У книзі неприхована і проблема нестачі місіонерів. Джеймс Фразер служив в непопулярному серед тодішніх місіонерів місці – на південному заході Китаю, і був єдиним проповідником в радіусі 150 миль.  

Вражають історії життя новонавернених до Бога лісу, чия на перших етапах слабка віра не проходила випробування, і вони поверталися до своїх ідолів, іноді з фатальними наслідками.  

Книга поки що перекладена тільки російською, придбати можна за доступною ціною. 

Твір гідний не просто читання, але й вивчення місіонерських підходів та стратегії молитви віри. Книга допоможе перейнятися мотивацією служителя і відповісти собі на питання: на що я б погодився заради Христа? 

Біографія Джеймса Фразера може слугувати не тільки тим, хто відчуває поклик від Бога стати місіонером десь в Азії, але й допоможе пізнати глибини духовної боротьби, якої не уникнути ні в горах Тибету, ні у власній сім’ї, і до якої покликаний кожний християнин.   

Цитати місіонера Джеймса Фразера

“Мені здається жахливим, що так мало людей йдуть на місіонерські поля”. 

“Писання ніде не вчить нас чекати можливостей для служіння, а робити те, що ми можемо, в цей час”. 

“Тільки по молитвам Його дітей Бог благословляє цю роботу. Глибока і плідна місіонерська праця звершується на наших колінах. Чого я більше всього бажаю – це серйозних та сповнених вірою молитов”.  

“Місіонер, який очікує у будь-якій Божій роботі спокійного плавання, занадто наївний”. 

“Звільнення від сил зла звершується шляхом рішучої боротьби у підніжжя Хреста”. 

“Підготовка, уповільнення і зріст – характерні риси Божих дій як в історії, так і в природі”. 

“Я дійсно вірю, якщо будь-яка з молитовних груп церков на батьківщині, яка молиться за нові церкви місіонерського поля, припинить молитися, то молоді християни втопляться в стрімких потоках сил темряви. Як рослина помирає, не отримуючи води, так і справа Божа може померти і зникнути, не отримуючи молитовної підтримки”. 

“Я завжди думав, що молитва має займати перше місце, а вчення – друге. Тепер я помічаю, що молитва має займати перше, друге, третє місце, а вчення – четверте”. 

“Що я всюди хочу бачити? Це жертовний дух для Господа, Який викупив нас Своєю Кров’ю”.  

“Я часто думаю про те, що дуже мало тих, які шляхом суворої самодисципліни (непопулярна справа сьогодні) все життя готуються до повної віддачі”. 

Прес-центр місії CITA.