«Ми працюємо для тих, хто в пошуках» – інтерв’ю з директором інформаційно-рекламного агентства «Ракурс»

Чотири роки тому церква «Христос є відповідь» у м. Рівне почала співпрацю з ІРА «Ракурс». Новини християнської громади розміщували на Першому інформаційному каналі pika.rv.ua та в газеті «Рівне Ракурс». Згодом у щотижневику один раз в місяць почала виходити вкладка «Ракурс духовності». Про особливості та деталі співпраці говоримо з директором інформаційного агентства та головним редактором Володимиром Конєвим.

Володимире Леонідовичу, як почалася співпраця з церквою «Христос є відповідь»?

Наша співпраця розпочалася досить давно. Спочатку це були поодинокі матеріали на наших ресурсах. Але ми багато спілкувалися з пастором Тарасом Сенем. До речі, дехто з наших працівників їздили в Карпати разом з церквою «Христос є відповідь», коли поїздка була для працівників рівненських ЗМІ.

У процесі спілкування виникла проста ідея. Церква виготовляє багато власної поліграфії. Я сам не один раз брав газету «Христос є відповідь» у наметі, який стоїть зазвичай у центрі міста Рівне.

Варто зазначити, що кожна поліграфія має дві ознаки – це цільове і читацьке призначення. Тобто для чого вона і хто читає. Газета «Христос є відповідь» правильна й розрахована на людей, які ходять або можуть прийти до церкви. Для того щоб розширити читацьке призначення вашої газети, ми запропонували друкувати вкладку в газеті «Рівне Ракурс». Можливо, хтось із читачів відкриє для себе Бога. 

Розкажіть про тематичне наповнення вкладки «Ракурс духовності».

Теми діляться, умовно кажучи, на дві великі категорії. Перша велика тема – це діяльність церкви «Христос є відповідь», яка є досить багатогранною: пікніки, сплави по річці, поїздки в Карпати, очні клініки. Є про що писати.

Друга тема – це розповідь про Бога і віру в Нього, про ставлення до Бога багатьох вчених, письменників та інших видатних людей. Чому ми про це пишемо? Бо хочемо показати, що Бог і віра набагато ширші та глибші, ніж думають люди.

На превеликий жаль, люди не знають Біблію. Це проблема з проблем. Нещодавно я стикнувся з досить неприємною ситуацією. В  одному з підручників моєї восьмирічної донечки помітив текст, який містив відкриту рекламу одного неоязичницького релігійного руху. Як це може стосуватися дитини у першому класі? Я розумію, що діти вбирають в себе будь-яку інформацію, як губка. Але не варто нав’язувати те, що нам не притаманне. На жаль, такі випадки непоодинокі. Тому ми стараємося розповідати людям про те, що дійсно важливе і має значення – про Бога. Ми працюємо для тих, хто в пошуках.

Влітку у вкладці «Ракурс духовності» був опублікований матеріал про демонологію. Як Ви вважаєте, чому ця тема важлива для читачів «Рівне Ракурс»?

Завжди були і є зараз різного роду чаклуни. На початку 90-х років їх було дуже багато. Ситуація не змінилася і зараз. Суспільство переживає важкий період, тому що спочатку карантин, тепер – повномасштабна війна. І все це важкі психологічні випробування. Тому дуже багато людей шукає підтримку, але не завжди в правильному напрямку.

На жаль, тема демонології є дуже болючою, особливо в воєнний час. Бо люди хапаються за все. Я звернув увагу, що зараз є дуже багато негативного містицизму. І навіть серед військових. Досить часто доводиться бачити скандинавські рунічні символи. Але це не християнські символи. Це стосується вікінгів, які сповідували язичництво. Але ким були ці люди? Це не мешканці якогось регіону. Це вигнанці з різних територій за ті чи інші переступи, які збиралися в загони, обирали собі лідера та йшли грабувати інші поселення. І саме у вікінгів був культ смерті. У них була побудована дуже своєрідна і надзвичайно небезпечна, як на мою думку, система поглядів на життя. Якщо воїн помер не в бою, то він не вікінг. Вони свідомо йшли на смерть. Чому ця антихристиянська традиція є небезпечною? Виходить, що людина сама собі шукає смерті, бо одержима демонами.

Демони навіть фігурують в криміналістиці. Є такий розділ криміналістики під назвою «Злочини, які не є мотивованими». Тобто людина виходить на вулицю вночі й звершує вбивство. Коли винуватця притягають до відповідальності, то на запитання «Навіщо ти це зробив?», він відповідає: «Я почув голос, що мені потрібно це зробити». Як це пояснити зі здорового погляду? Звичайно, що у таких випадках маємо справу з демонами.

Схожа ситуація із психіатрією. Багато психіатричних захворювань не мають пояснення з медичного погляду. Я, до речі, колись брав інтерв’ю у головного лікаря нашого обласного центру психічного здоров’я, і він розповідав, що за понад 40 років праці у цій сфері бачив чимало захворювань, які не міг пояснити як лікар.

Тобто демонічний вплив – це реальна проблема, але чомусь про неї не прийнято говорити. Ми називаємо речі своїми іменами й розповідаємо людям правду: якщо вас «щось мучить», то треба йти в церкву, молитися й просити допомоги у пастора.

Які ще теми, на Вашу думку, найбільш актуальні у сучасному світі?

Пастор Тарас Сень дуже часто і багато говорить про сімейні цінності. І я повністю його підтримую. Сім’я – це тато, мама і діти. Саме християнські сімейні цінності є основою суспільства загалом. Про це варто говорити й нагадувати, щоб зберегти наше майбутнє.

Важлива тема – християнські цінності. Бо це не лише один раз в рік паску посвятити. Це світосприйняття, це робити добро, а не зло. Якщо у тебе є можливість зробити добро, то роби, не зволікаючи. До прикладу, ти будівельник і християнин. А у твоєї сусідки тече дах і не має коштів, щоб його відремонтувати. Допоможи людині, якщо можеш це зробити. Ти добре готуєш? Приготуй і пригости того, хто, можливо, уже давно смачно не їв. Церква «Христос є відповідь» для мене приклад в цьому питанні. Поїздки в Карпати не кожен може собі дозволити. А церква проводить благодійні поїздки для багатьох людей.

Очні клініки – це теж велике соціальне благо для багатьох людей. Це ж не просто дали окуляри й на тому все. Важливо, що лікар оглядає, консультує, дає рекомендації та робить це безплатно. Це дуже добре, бо багато людей не можуть собі дозволити придбати окуляри й отримати консультацію лікаря.

Чому важливо говорити про християнські цінності? Бо це основа щасливого життя як для окремої людини, так і для нації загалом. Історія розповідає нам, що коли Конрад Аденауер, перший канцлер Західної Німеччини у 1949-1963 роках, працював над створенням Конституції країни, то своїм прибічникам він казав: «Пишіть Конституцію з Богом в серці». Ідеї політика відіграли значну роль у становленні Німеччини як незалежної демократичної держави.

Як головний редактор, я вважаю, що наша співпраця з церквою «Христос є відповідь» цінна тим, що вона відкриває людям інший бік християнства – близький, доступний і зрозумілий.

Підготовлено пресцентром церкви «Христос є відповідь».