Місіонери розповіли про Різдво в Африці та Азії

Тихо падаючий сніг на фоні запалених ліхтарів, засніжені алеї в парку, по яких хочеться гуляти і гуляти, уявляючи, як от-от будеш цмулити гаряче какао як компенсацію за замерзлий ніс…

Час подарунків та особливих слів із побажаннями кращого, сподіваючись на це найкраще, як не в жоден інший сезон.

Час чудес і час очікування здійснення давно омріяного в серці: а раптом цього разу?

Атмосфера Різдва всім добре знайома та улюблена з дитинства. І вік не важливий – всі очікують на цей особливий час щороку.

Різдвяна пора довгоочікувана не тільки в наших “помірних” широтах, а й у країнах Африки та Азії, де снігу не буває, але є свої родзинки свята.

Про це йтиметься у статті, написаній зі слів місіонерів та партнерів CITA, які служать в Ефіопії, Індії, Камбоджі та Монголії.

Ефіопія: Різдво 2015 року

Що? Хіба прийдешній рік не 2023?
У Ефіопії свій особливий календар, і минулого вересня країна відсвяткувала свій новий, 2015 рік. Різдво там відзначають 7 січня і амхарською його називають «Генна».

Напередодні дня народження Ісуса Христа вулиці країни Африканського Рогу наповнюються торговцями та покупцями овець та курей. Така приємна метушня означає, що скоро можна буде скуштувати святкову їжу.

Різдво для ефіопів – час, коли сім’ї збираються разом за столом з традиційними стравами — доро вот, кітфо, айб та ін., розповідає служитель CITA Ерубал Мулату.

Кавова церемонія — невід’ємна частина святкування — напій подають разом із традиційним ефіопським хлібом Діфо Дабо, який розрізає найстарша в родині людина та благословляє всіх домочадців.

У день свята ефіопи грають у традиційну гру, схожу на хоккей на траві, “Йе Генна Чевата”. Вони вважають, що саме цією грою були зайняті пастухи, які першими побачили Немовля Ісуса.

До урочистостого зібрання християнські церкви святково прикрашають свої будівлі та готують спеціальну програму.

У день Різдва діти опиняються в центрі уваги: співають та влаштовують вистави, до чого готуються цілий місяць. На служінні пастор розповідає про значення Різдва, а ввечері всі разом запалюють свічки та моляться. У деяких церквах усю різдвяну ніч Божа сім’я поклоняється Богові та вивчає Його Слово.

Індія: Різдво – час масових євангелізацій

На 80% індуїстська країна в різдвяний час особливо лояльна до християнства: влада Індії не перешкоджає вільно і масово говорити про Христа в багатьох штатах.

Для цього християни запрошують додому всіх друзів, сусідів, знайомих, родичів індусів, проводять святкову програму з танцями, піснями, проповіддю, тематичними виставами та частуваннями. До події вони готуються майже цілий рік.

Про традиційні святкові страви на Різдво місіонери говорять так: «рис усьому голова». Він – в основі всіх страв, змінюються лише спеції.

Тим не менш, на святковій трапезі в індійців можна спробувати солодощі сел-роті, які готуються… з рисового борошна.

А також пурі — смажений у фритюрі хліб із цільнозернового борошна. Його подають до місцевого десерту… з рису та халви.

Місіонери CITA Ангеліна та Данило кажуть, що індуси охоче відвідують християнські події, де вони можуть поїсти та добре провести час. Брати та сестри в Індії також роздають євангелізаційні брошури, трактати та календарі, адже Різдво для них — справжній шанс охопити сотні людей, щоб розповісти Добру Звістку.

Камбоджа: Різдво менше 1% населення?

“Чи святкують Різдво у Камбоджі? Ні, звичайно. Камбоджа – буддистська країна, і цей день не є ані державним святом, ані вихідним. Це звичайний буденний робочий день, який нічим не відрізняється від інших. Так само, як у європейських країнах не відзначають день народження Сіддхартха Гаутама (справжнє ім’я Будди)”, – поділився місіонер Євген Євва.

То що виходить, до Різдва в Камбоджі причетні лише менш ніж 1% жителів країни – християни?

Навернені з буддистів і місіонери використовують Різдвяний час для Благовістя, адже в країні чимало людей, які ніколи не чули імені Ісуса.

Проповідують наші брати та сестри за допомогою лялькового театру, різдвяні постановки якого знайшли великий відгук у місцевого населення, особливо у дітей.

Багато мешканців у Камбоджі раніше не бачили такого жанру, як ляльковий театр.
Першого року лялькового служіння близько тисячі людей почули Добру Звістку, а діти отримали різдвяні подарунки.

Дату святкування Різдва місцеві християни розтягують на кілька тижнів. Вони вважають за краще до дат не прив’язуватися: коли вирішать, тоді й відсвяткують. А роблять це з метою побувати в гостях в інших церквах.

Після святкового богослужіння заведено робити спільну трапезу. Традиційно готують карі (наголос – на другий склад) – страва, схожа на густий суп.

Монголія: Різдво чи Цаган сар?

У цій азіатській країні тільки після розпаду срср стала відчутною релігійна свобода: до Монголії приїхали місіонери, і не тільки християнські із Західного світу, але і буддистські, і мусульмани.

Після приходу демократів до влади в країні почали відроджуватися буддійські храми, з’явилися інститути Лам (курси з тибетського буддизму). Монголи почали цікавитись західною культурою. Так, Merry Christmas підхопила молодь Монголії, не вдаючись у його суть, і для якої він став не більше, ніж веселощі з дзвіночками та іграшковими оленями на ялинці, а також піцою та куркою на столі.

Християни в Монголії почали святкувати Різдво з 1992 року, а лише роком раніше було перекладений на монгольську та надрукований Новий Завіт.

Християнські церкви зазвичай готують яскраве свято та розглядають цей день як можливість запросити нецерковних людей на святкове шоу: пісні, вистави, танці та трохи розповісти про Христа.

За словами місіонерів Руслана та Світлани Андрійченко, віднедавна можна потрапити на святкові виступи християнських виконавців — їхні концерти відбуваються на професійному рівні.

На святкування Різдва прийнято одягати найкраще. Народ Божий дотримується світської атрибутики в одязі: нерідко на різдвяний вечір приходять пані у вечірніх сукнях зі стразами.

У минулому соціал-комуністична країна, добре навчена відзначати єдине свято, яке замінило Різдво, – новий рік, віднедавна почала повертатися до своїх національних особливостей.

Монголи відзначають своє свято, пов’язане з новим роком – Цаган сар – “білий місяць” і означає “все нове”. Він збігається з китайським календарем, тому святкування припадає на кінець лютого-березень.

Першого дня прийнято подавати до столу барана та бози, одягатись у національні костюми та після сімейного застілля ходити один до одного у гості.

Хоч би хто як святкував у своїй культурі Різдво, головне — пам’ятати, Хто народився і для чого людству був даний Син, який прийшов на землю Немовлям, і якому ми завдячуємо Його праведністю, радістю і миром в нас.

З Різдвом Христовим!

Статтю підготував прес-центр CITA.