Місіонери CITA поділилися історіями змінених життів дітей, які побували на таборах

Більше десяти років місіонери “Христос є відповідь” служать дітям в Україні: проводять табори, дитячі клуби, підліткові зустрічі, святкові події. 

Служителі з Миколаївщини та Харківщини поділилися свідченнями про те, як табори допомогли змінити життя дітей.   

Історія Маші

“Сьогодні 15-річна Марія занурюється в Біблію, відвідує богослужіння, молитовні конференції, засипає нас різними питаннями і найголовніше – в її очах горить Божий вогник!”. Інна Тітова, місіонер CITA з Нової Одеси (Миколаївщина) із захватом розповіла про дівчинку-підлітка, яка колись стала частиною дитячого табору в селі Дільниче. 

Маша разом з батьками і молодшою сестрою через бойові дії вимушено переїхали в маленьке село на Миколаївщині з населенням в 600 осіб з півмільйонного Миколаєва. 

В Дільничому щоліта команда місіонерів CITA проводить дитячі табори. Через відсутність будь-яких інших розваг майже всі місцеві діти приходять на табір – для них це свято. 

А після цілий рік в цьому ж селі щотижня служителі проводять дитячий клуб, де юні учасники вивчають біблійні принципи, грають, майструють поробки, співають, вчаться молитися та бути добрими людьми… 

Маша з сестрою одного літа потрапили на такий табір, а потім почали відвідувати дитячий клуб. 

За словами Інни, дівчата вели себе зухвало, з ними було непросто впоратися. Ніхто і подумати не міг, що вони зміняться.  

Після смерті мами від тяжкої хвороби 15-річна Маша взяла відповідальність за дім і сестру, але водночас почала наближатися до Бога. 

“Ми думали, що дівчата після особистої трагедії перестануть ходити до клубу. Але вийшло навпаки. Маша стала його активною учасницею, і ми помітили в ній зміни на краще. Попросила Біблію та дозволу відвідувати “дорослі” зібрання в церкві”, – розповіла Інна.  

Нещодавно Маша приєдналася до молодіжних зустрічей в церкві у Новій Одесі (Миколаївщина) та активно допомагає місіонерам у дитячому напрямку. 

На дитячих таборах та клубах місіонерам вдається закладати в дітей зерно істини. 

Вони вірять, що “посіяне” обов’язково проросте і принесе добрий плід в житті їхніх вихованців, як це вже сталося з Машею. 

“Дуже багато діток з села проходять через клуб, але коли виростають, то в церкві залишається такий маленький відсоток! І звісно буває, що приходить розчарування: здається, що цей труд даремний. Та коли з’являється дитина, яка тягнеться до Бога, то відразу “крила виростають” у нас. І хочеться далі служити і вкладатися в юні серця. 

Тому приклад наша Маша. Це таке щастя бачити зміни в дітях! Слава Богу!”, – підсумувала Інна.

“Дитинство без паузи”: продовжується збір на дитячі табори на Харківщині, Запоріжжі, Миколаївщині. 

Долучайтеся за посиланням.

Спаслися в будиночку з рук

“Отже, будуємо! Поставили ручки горизонтально – це наш фундмент. А тепер – стіни – ручки вертикально, а ось і дах – ручки разом під кутом, і нарешті, зачиняємо дверцята!”. Під веселу музику дітвора разом з наставниками під час літніх таборів на Харківщині вчилися складати ручки на молитву у вигляді будиночка. 

Проста гра одного разу спасла життя…   

Ще до війни 2022 року Женя з Маріуполя (Донецька область) приїздив на літні канікули до бабусі на Харківщину і брав участь у літніх таборах. Веселі ігри, конкурси, чудова атмосфера та спілкування не залишали його байдужим: щоліта Женя чекав на нову зустріч в таборі. Там і навчився жестами робити будиночок як образ складених для молитви рук. 

Коли рф-війська захопили Маріуполь, Женя з мамою тікали з міста. Щоб не потрапити під ворожий обстріл, вони мусили повзти по лісу на підконтрольну ЗСУ територію не менше 4 км. Але їх помітили російські загарбники та почали стріляти, і здавалося, ось-ось влучать…  

Раптом Женя згадав той самий будиночок…і склав руки для молитви, щоб Ісус зберіг їх. 

В той же час обстріл припинився. Після короткого очікування вони безпечно дісталися до українських воїнів.

“Дитинство без паузи”: продовжується збір на дитячі табори на Харківщині, Запоріжжі, Миколаївщині. 

Долучайтеся за посиланням.

Прес-центр місії CITA.