Home of hope: продовжується облаштування хабу на Харківщині

Благодійний проєкт “Home of hope” або “Оселя надії” продовжує залучати кошти, волонтерську працю та матеріальну допомогу від небайдужих людей. Хаб потребує облаштування кухні та санвузла. Прихисток створений для місцевих переселенців і волонтерів, які благовістять та опікуються нужденними людьми в глибинках Харківщини. 

Про актуальну ситуацію з хабом на Харківщині розповіли місіонер CITA Сергій Тюріков та його помічники – волонтери з Рівненщини.  

Хаб “Оселя надії” розташований в одному з районів Харківщини, який межує з росією. Від хабу до кордону по прямій відстань складає близько 50 км.  

“Наш район стали частіше обстрілювати, ніж на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, стало більше руйнувань по прикордонних селах. Ми не виключаємо, що буде нова хвиля переселенців. Тому хочемо бути готовими, щоб люди не терпіли дискомфорту, а могли прийняти душ, приготувати їжу, поїсти та якісно відпочити після евакуації. Наразі приміщення хабу в стані ремонту”, – поділився Сергій. 

За словами Сергія, села на Харківщині вимирають. Коли десять років тому він починав свою місіонерську діяльність, на 10 хат було три порожніх, а наразі на 10 хат три жилих. Тому іноді приходиться долати багато кілометрів пішки, “стоптати багато підошв”, щоб лише декілька людей почули про Ісуса Христа та отримали матеріальну допомогу. 

Щоб підтримувати осілих переселенців та нужденних в глибинках Харківщини, які  живуть в близько 15 населених пунктах, місіонер потребував команди молодих енергійних людей. І такими стали місіонери-волонтери з Рівненщини. 

Десятеро хлопців та дівчат протягом року приїжджають до Сергія на місяць, щоб разом благовістити та роздавати гуманітарну допомогу, а також продовжувати ремонт “Оселі надії”. 

Волонтери-місіонери роздають людям по селах хліб, одяг, християнські газети і календарі, окуляри літнім людям. Розвантажують фури з гуманітарною допомогою та фасують її на базі хабу, розвозять буржуйки. Проводять дитячі зустрічі та святкові заходи на Пасху і Різдво. Відвідують людей з інвалідністю, самотніх, постраждалих від війни та ВПО, людей, які пережили окупацію. Все це роблять, розповідаючи людям про Христа. 

“Хоча я займався більше технічними питаннями, пов’язаними з прийомом переселенців з Харкова, я бачив, як вони себе почували, втративши все майно і надію. Але слухаючи брата Сергія, повірили, що для них є надія у Бозі”, – згадує події березня 2022 року Валерій, волонтер з Рівненщини, який вже вісім років служить на Харківщині.   

Хаб прибудований до приміщення Будинку молитви, де рівненські волонтери проживають весь час свого перебування.

“Спали в Будинку молитви на ліжку – в шістьох на одному. Трохи тіснувато, але класно. В хабі нема, де помитися, то їздили за два км до Сергія: їх восьмеро та ще й нас десятеро, то води з 80-літрового бойлера незавжди вистачало на всіх”, – згадує волонтер з Рівненщини Стас.  

За словами Стаса, він з командою робили ремонт у кухні, але по часу не встигли закінчити. 

Андрій, волонтер з Рівненщини, розповів, що взимку в Будинку молитви дискомфортно.  Іноді приходиться вночі підкладати дрова в піч, але зранку все одно холодно:

“Незручно, коли заходиш на кухню ранком почистити зуби, а крана немає, по воду треба було ще з’їздити і залити її в бак”.

Валерій поділився, що хаб наразі виглядає так, що в ньому можна хіба що перекусити та переодягнутися. Саме він та його небайдужі друзі раніше фінансували побудову приміщення під санвузол та провели в ньому малярні роботи. Але для продовження ремонту хабу необхідні кошти на закупівлю матеріалів.  

Сьогодні Сергій називає хаб місіонерсько-волонтерським центром та бажає його облаштувати для рівненської команди. Адже, за його словами, команда молодих людей з Рівненщини “приносить багато радості та затишку людям, а також відчутно допомагає фізично”:

“З молоддю можна робити все! По-перше, вони енергічніші від людей в східній Україні, кмітливіше. З ними робимо загальні та особисті євангелізації. Заходять в кожен двір, в кожну хату, кого побачили, поспілкувалися. Коли в нас є гуманітарна допомога, ми євангелізуємо в селах. Люди сходяться, щоб послухати їхній гарний спів про Ісуса Христа, спасіння, вічність. Також проповідуємо Боже слово. 

Коли я сам відвідую самотніх, літніх та людей з інвалідністю, то так, буває, занесу хлібину, запитаю, як справи. А от коли зайдуть до хати десятеро людей і заспівають гарного псалма про Ісуса Христа, то я бачу, як серце скрушується в цих людей. А потім вони кажуть, щоб приїжджали ще. Люди чекають на них. З ними легко також вирішити питання ремонту, будівництва: сестрички готують їсти, брати будують”. 

“Сергій дуже старається, щоб молодь ще приїжджала до нього, бо це, по-перше, дуже далеко і за нинішнього часу небезпечно. Він зацікавлений, щоб на Різдво і Пасху волонтери роздавали християнські газети і календарі, служили в церквах, людям в районі, бо в його команді більш старші люди, а от молоді мало”, – розповів Валерій. 

Що ж мотивує цих молодих людей долати 800 км від рідного дому, щоб дістатися на Харківщину, де поки немає комфортних умов для проживання, де вони вкладають багато зусиль та перебувають недалеко від зони бойових дій?

“Їжджу на Харківщину, щоб підзарядитися, мені самому цікаво служити, і мені здається, що там мій другий дім. Звик туди їздити, рідним стала та місцевість мені. Хочеться допомагати, адже навіть по самому Сергію видно, що він втомлений. Співчуваю йому, бачу, що важко”, – поділився Стас. 

“Харківщина – це вже як мій другий дім. Хочу там служити, звіщати Євангеліє, віддатися Богові і нести служіння, допомагати, бо розумію, що Сергію не легко”, – розповів Андрій. 

Місія “Христос є відповідь” ініціювала збір на облаштування хабу для переселенців у Харківській області. Сума збору складає 90 000 гривень. Старт був 27 січня. 

За перший місяць зібрали 12 тисяч гривень, а також отримали пожертву у вигляді кухонної поверхні та шафи для посуду на суму 35 тисяч гривень.

Кожен охочий може долучитися не лише фінансово, а й придбати необхідні речі для облаштування санвузла та кухні.

Серед актуальних потреб: змішувач для душу, пісуар, мийка та змішувач для посуду, плита для приготування їжі, мікрохвильова піч, електрочайник.

Для фінансового пожертвування скористайтеся реквізитами. 

Прес-центр місії CITA.