Батьки разом з дітьми: як місіонерська родина служить під час війни

Місіонерська сім’я Васенд з Тернополя з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну підтримує своїх земляків спільними зусиллями.

Переселенцями піклується Андрій, батько родини, зі старшим сином Назаром, емоційним зціленням жінок з усіх регіонів України займається мама, Тетяна, а воїнам української армії допомагає їхній наймолодший син, п’яти років, Макарчик.

Місіонери “Христос є відповідь” (CITA) Андрій і Тетяна Васенди, молода і творча сім’я, більше восьми років служать на Тернопільщині та ще пам’ятають ті часи, коли майбутня міжнародна місія СITA ще тільки починала свою історію у 2014 році.

Андрій – християнській автор та виконавець.

І Тетяна – художник-дизайнер скерували свою творчість на допомогу людям, які переживають важкі часи в Україні через війну.

Пісні та зустрічі

Ще до війни місіонер готував до випуску новий музичний альбом та прийшлося відкласти творчі плани. Але пізніше для себе відкрив, що його пісні стали справжньою підтримкою для постраждалих від війни:

“В них йдеться про вихід, про те, що боротися треба, про надію. Після кожного служіння, де я їх співаю, люди просять надіслати їм аудіо. Це і є той час, коли творчість стала допомагати. Планую закінчити кліп на пісню “Боротися треба” та молюся за народження нових пісень для людей, які пережили втрати”.

Двічі на тиждень Андрій організовує зустрічі з переселенцями у двох форматах: богослужіння та затишні спілкування за столиками, де люди можуть просто виговоритись та почути щирі слова співчуття. Окремі заходи команда місіонерів проводить для дітей-переселенців.

На базі їхньої церкви працює склад гуманітарної допомоги, де можна отримати продукти, засоби гігієни та одяг.

Як каже Андрій, за увесь час війни їм вдалося послужити близько десяти тисячам людей, що поступово прибували до Тернополя.

Синергія трьох

“Наразі час: молитви, спілкування і творчості. Ми об’єднали ці три речі, але молитву зробили найголовнішою”. Розповіла Тетяна, яка разом з двома сестрами з церкви проводить зустрічі для жінок, які раніше не читали Біблію і не були частиною Божої сім’ї.

“Молитва+арт”. Так назвали щотижневі творчі побачення для переселенок, які щось втратили та знаходяться у депресії.
Формат зустрічей передбачає розгляд теми та малювання власної картини. Таня каже, що 15 жінок різного віку (від 15 до 70) на одній зустрічі – це ідеально, щоб побудувати стосунки, поспілкуватись, приділити увагу кожній учасниці, дати відчути, що вона не самотня і немає чого боятися.

“Це не просто світський арт, це мікс трьох. Ми зробили молитву найважливішою частиною цих зустрічей. Ми самі, організатори, відчуваємо Божу присутність кожного разу. Дух рухається по-різному, іноді ми багато говоримо, а іноді всі мовчать — панує тиша.

Це такий формат, де людям спокійно, затишно, їм настільки добре, що вони починають розкриватись. Ти нікому не лізеш в душу, людина сама ділиться своїми переживаннями.

Нещодавно переселенка з Донецької області розповіла, що ці зустрічі буквально зцілюють.

На них відчувається легкість і потужність Божої присутності, Його доброти. В мене є з чим порівняти, адже мене запрошують проводити майстер-класи в різні місця, але такої атмосфери немає ніде. Це таке Євангеліє без слів”.

Поробки на ЗСУ

“Все, мамо! Купуй мені пластилін, я йду в наш двір і буду продавати свої поробки на воїнів ЗСУ”. Одного разу почула Таня від молодшого сина, п’ятирічного Макара.

Батьки Васенди вдома розвивають тему допомоги на потреби військовим на прикладах інших дітей. Нерідко Макар бував на ярмарку, де діти продавали печиво на допомогу воїнам, та чув, як у дворі малеча кричала про збір грошей на армію за аличу.

Макар захоплювався ліпкою раніше і до війни зібрав власну колекцію різних фігурок. Та настав момент, коли він сам захотів зробити свій внесок у перемогу.

“Я кажу Макару: хто в дворі в тебе купить? Мінімум треба йти на площу міста. А ще краще, якщо ти зліпиш, а я виставлю у соцмережах і ми продамо в доларах.

Я віднеслась до цієї ідеї без насмішки. І коли він виніс зі своєї кімнати першу поробку воїна, я була в захваті, в мене не вистачило слів, комок в горлі став – така радість! Першу фігурку купила моя подруга за 20 доларів.

Макар продовжує ліпити воїнів, пса Патрона, волонтерів…Зібрані кошти пішли на реабілітацію одному солдату, який отримав важкі поранення і лежить у шпиталі, на автівку солдатам. Вже три фігурки відправила до Польщі. Макар від наших солдатів особисто отримав подяку за свої зусилля.

Тільки фігурку Президента Зеленського не продає, каже, що якось подарує йому сам”, – поділилися мама Таня.

Новий час – нові виклики

Сім’я Васенд радіє з того, як Бог допомагає їм служити, та разом з тим за часи війни відчувають певні труднощі.

Таня. Для мене складість виникає у комунікаціях — де треба бути доброю і милосердною, а де вміти правильно виставляти кордони з людьми.
Будувати відносини, знаходячи правильні слова, – це ще один виклик сьогодення для мене.

Андрій. Недостатньо людей в команді. Я помітив, що люди втомлюються, а ще вони служать на правах волонтерів і не можуть бути постійно задіяні. Іноді залишаєшся без допомоги і сам робиш всю роботу. Прошу людей з команди, щоб вони виділяли час для служіння хоча б раз на місяць.

Ми пропонуємо людям стати місіонерами у нашій Місії. Вважаю, що це привілей – бути служителем. Хоча і не все легко, але ж Бог обіцяє Свою допомогу. Стаючи місіонером, людина може впливати на суспільство і бачити, як змінюються долі людей.

Служителі радять молодим місіонерам

Тетяна. Бути вірними та сміливішими, і не стримувати того, що Бог хоче робити через кожного з нас, не думати про результат. Ми маємо бути слухняними і вірити, що ми – інструмент у Божих руках і не від нас все залежить.

Андрій. Спробувати треба, бо, як написано в Слові Божому, надія не засоромить (Рим.5:5). Необхідно робити кроки віри і сподіватися на Бога: почати служіння, а Бог в Свою чергу не залишить.

Коли ти не робиш кроки віри, а хочеш отримати щось вже, це так не працює. Працює, коли ми віримо не бачачи. Іноді буває, що роками нічого відбувається. Але Бог обіцяє плоди, і Свою участь у нашому житті.

Це велике щастя, коли знаходишся там, де можеш реалізувати свій потенціал для Божого Царства.

Статтю підготував прес-центр місії “Христос є відповідь”.