Cita

Директор і місіонер “Христос є відповідь” Тарас Сень: “Україні треба переглянути відносини з Богом”

Директор і місіонер “Христос є відповідь” Тарас Сень: “Україні треба переглянути відносини з Богом”

Про свої міркування щодо повномасштабної війни в Україні та позиції російських служителів, про духовну складову сьогоднішніх реалій, а також про діяльність місії “Христос є відповідь” за часи війни розповів її директор, місіонер з 20-річним досвідом служіння здебільшого на сході України та пастор церкви у Рівному Тарас Сень.

1) Тарасе Володимировичу, розкажіть, де застала вас війна і що ви переживали в той момент?

Ще до початку бойових дій ми планово поїхали з командою до Ефіопії на євангелізаційний крусейд. До цієї поїздки ми готувалися два місяці. Через тиждень того самого дня, 24 лютого, ми прокинулись від жахливої новини: в Україні оголосили військовий стан. Спочатку я подумав, що це щось несерйозне, але потім, коли дізнався, що розбомбили аеропорт під Києвом, стріляють по містах, то стало зрозуміло – починається війна. У це важко було повірити.

У той же день в Ефіопії ми проводили сімейну конференцію на 400 осіб. Тоді ми разом всім зібранням гаряче молилися за Україну. Було дуже складно проповідувати, бо думки всі були про Україну. Звичайно, боляче за країну, але з часом прийняв, як є.
В останній день крусейду прийшло понад 100 тис. людей! Але хотілося все кинути і поїхати до своїх на Батьківщину, тим більше, що дружина з дітьми ночували в підвалі. Похвилюватись обставини мене змусили досить добре.

2) Поділіться вашими міркуваннями щодо того, чому російські служителі здебільшого мовчать про повномасштабну війну в Україні?

На мою думку, одні люди мовчать, тому що вважають, що ці події стосуються тільки політики. Їх навчили свого часу в неї не втручатися. Але політика, на мій погляд, це те, за яку партію голосувати. А коли одна країна напала на іншу – це не політика, це життя, це долі людей. Ми засуджуємо, коли сусід у сусіда курку вкрав або хтось на вулиці когось побив. А коли відбуваються тисячі злочинів одночасно, то хіба це політика, в яку не варто втручатися?
Хтось мовчить через неправильне розуміння. Я думаю, що люди бояться і вибрали вигідну позицію: “я про це мовчу і мене ніхто не чіпає”. Хоча це до певного часу, зрозуміло.
Частина служителів у Росії підтримують війну. Наприклад, взяти заяву Ряховського. Це просто ганьба! Тим більше було оголошено, що він представляє п’ятидесятників, це взагалі, сором, м’яко кажучи. Казати про те, “що Росією рухає любов”?!… Ми тут бачимо стільки російської «любові», що просто слів немає!
Багато хто, на мою думку, втратив зв’язок з Богом, проміняв Біблію і справжню молитву на телевізор. Тому, коли звучить російська пропаганда, діє дух омани, який напоює людей неправдою. Люди в Росії і думають, що в Україні проходить військова операція. Вселяли роками неправду, що в Україні бандери, фашисти. І люди, напоєні цією неправдою, або мовчать, або внутрішньо підтримують дії російської влади.
Коли люди сповнені Святого Духа і мають тісні стосунки з Богом, то навіть коли вони чують тільки неправду, всередині Дух Святий свідкує їм, що вірити не варто.

Я пам’ятаю, коли на Донбасі в 2014 році була своя пропаганда, то всі духовно хворі християни у церквах схилялись до сепаратизму. У нас в церкві таких було мало, тому що я проповідував безкомпромісне слово. І ті, кого не влаштовувало те, що вони чули, змінювались самі або шукали іншу церкву, або зовсім лишали зібрання. А ті, хто щиро Бога шукав і мав страх Господній, то їм Дух Святий давав розуміння, що за всіма тими діями та ідеями стояла темрява.
Сором для багатьох церков в Росії, які мовчать або які підспівують владі. І нехай не всі побачили зараз, що відбувається в Україні, але побачать за короткий час, тому що коли змію пригріти, то вона вкусить. Так само, коли на беззаконня закривають очі, прийде час, коли це беззаконня обернеться проти тих церков.

3) При такому рівні і глибині омани російських церков, на вашу думку, чи можливе їхнє повернення до Бога?
Повернутися можуть всі чи майже всі люди, але потрібне глибоке каяття. Є в Біблії такий вислів: “бесчестие его не отойдет от него” (Прит.25:10). Тобто є речі, які люди сказали або зробили, і навіть після покаяння залишаються на них, як пляма.

В даному контексті це не просто якась незначна помилка, а десятки тисяч загиблих людей і десятки стертих з лиця землі міст і сіл, і хтось це підтримує! То від цього, так би мовити, відмитися важко: втрачена честь не відновиться.
Події, що відбуваються в Україні, один в один схожі на часи Другої світової війни. У Німеччині багато церков підтримували Гітлера, як і багато християн чи «християн» підтримують Путіна. Слід підкреслити такий момент, що, якщо порівнювати російські церкви з гітлерівською Німеччиною, то у відсотковому відношенні в Росії і в Україні набагато менше протестантів, ніж тоді було в Німеччині. За часи Гітлера було приблизно 45 відсотків протестантів і стільки ж католиків. Тому якщо взяти Росію, чи набереться там 1-2% протестантів, я не знаю. В Україні така ж картина. Протестанти не такі вже авторитетні порівняно з православними.
На мою думку, якби протестанти в Росії й виступали проти, то не факт, що не було б війни. Хоча російські пастори в будь-якому випадку мали б засудити військове вторгнення в Україну.
Якщо говорити про невинно пролиту кров, то сьогодні згадують про багато вбивств під час війни. Але слід зауважити, що в Україні за 30 років Незалежності було зроблено близько 40 млн. абортів. А це невинно пролита кров. І це набагато більше, ніж загинуло за часи війни в Україні з 2014 року. І справедливості заради, можна сказати, що не так багато протестантів піднімають голос на захист ненароджених українців, які приречені на смерть.
Наприклад, в Польщі аборти заборонені на рівні держави, там католики мають серйозний вплив.
Людей, на очах яких масово вбивають ненароджених дітей, можна прирівняти до тих російських пасторів і церков, які мовчать щодо подій в Україні. Бо жертви абортів – це українці, яких позбавили життя.
Думаю, що українські служителі, щоб бути в правильному положенні перед Богом і не бути лицемірами, засуджуючи когось, повинні піднімати голос і виступати на всіх рівнях на захист ненароджених дітей, яких масово вбивають у країні.

4) Існує думка про те, що Україна, мабуть, більш за всіх грішна, що з нею таке сталося? Як ви відноситесь до цього?

Я не вважаю, що є воля Божа на війну, як і щодо багатьох інших негативних речей. Коли дати місце дияволу, тоді він починає щось робити. Є визначена воля Божа, тобто Бог захотів, щоб щось відбулося, а є вимушена. Як сказано в Біблії: “Не по изволению сердца Своего Господь огорчает и наказывает сыновей человеческих” (Плач Иер.3:33). Не хоче, але вимушений, коли беззаконня перелилось через край.
Щодо війни в Україні, це як монета у дві сторони: з одного боку, винен Путін та його оточення, російська влада і частина російського народу (не всі, бо адекватні люди також є, які навіть виходять на мітинги проти війни. Честь таким людям, тому що вони не бояться і піднімають голос за правду і проти кровопролиття). Це одна сторона, а інша – де ж Бог? Християни та всі інші жителі України повинні поставити собі запитання: чому Бог допустив, щоб війна прийшла до нас? Якщо ми подивимось глибше у слово Боже, то побачимо, що без відома Бога нічого не відбувається. І знову підкреслю, що війна – не воля Божа, але Бог попускає якимось речам статися з певних причин. Якщо волосся з нашої голови не падає без відома Бога, тим більше подія такого масштабу! Українцям треба переглянути відносини з Богом.
Перше, це 40 млн. абортів за часи Незалежності, кров цих дітей волає до Бога, як кров Авеля. Господь казав до Ізраїлю (Втор.28: 29), що якщо вони не слухатимуть Його заповідей, то прийдуть прокляття. Війна — це прокляття.
Далі, атеїзму у нас дуже багато. Я, маючи постійний контакт з людьми, вражений тим, що навіть на заході України існує така кількість безбожників, які дозволяють собі казати жахливі речі на Бога, на християнські церкви тощо. Молоді люди публічно лихословлять Бога в Інтернеті, пишуть, що їх “вивертає” від біблійних фраз! Вони відкрито про це говорять! Люди свідомо відкидають Бога!
Також вважається, що людина, її бажання, воля — в центрі всього. Ми живемо у вік егоїстів. Хоча насправді — це гордість. Люди хочуть, щоб Бог в кращому випадку їм прислуговував: захищав, допомагав у нелегкі часи. Коли люди кажуть, що вони мають право робити те чи інше, то хочеться запитати: а Бог, який створив все, хіба не має права? Те, що Бог каже, багато хто не враховує. А хто відкидає слово Боже, той шкодить собі, бо що люди сіють, те і жнуть.
Взяти сферу розпусти. Дуже багато у нас перелюбу, блуду, збочень, розлучень.
Корупція, крадіжка…крадуть чи крали у сиріт, фабрикували кримінальні справи, щоб, наприклад, закрити діяльність реабілітаційних центрів в Україні тощо. Треба визнати ці речі.
А схильність до окультизму в Україні? Багато людей дивляться «битву екстрасенсів» і читають гороскопи швидше, ніж Біблію. Я не кажу, що Бог навів війну. Але справа в тому, що коли люди вибирають беззаконня, відкидають слово Боже, то гріхи віддаляють від народу Божу допомогу та охорону. І коли Бога прогнали, то святе місце порожнім не буває, приходять темні сили і приносять зло.
Якщо розглянути останні два роки при нинішній владі, то почали витісняти християнську етику зі шкіл, йшла війна проти сімейних цінностей, маніпуляції з ковідом та інше. Все це наповнює і переповнює чашу беззаконня. Я вважаю, що за тими людьми, які в Бучі і в інших місцях робили жахливі злочини, стоять біси, духи смерті. Але цим нечистим духам відчинили двері, тому вони прийшли в особах “асвабадітєлєй”.
Це більш тверда їжа, але це правда. З мого досвіду вигнання демонів був такий випадок, коли біси сильно мучили жінку і схиляли до самогубства. В процесі молитви за звільнення було відкрито, що нечистий дух увійшов в неї під час аборту.
Коли така кількість гріхів, і вони прогресують, то ж люди відчиняють двері для темних сил, які приходять і руйнують. Чому загинули віруючі люди і волонтери? Ми не маємо відповіді. Бог знає. Але чим швидше український народ зверне увагу на те, в якому стані вони перед Богом, чим швидше покаються за свої гріхи, тим швидше Бог втрутиться в ситуацію. Винен у війні Путін і всі, хто з ним. Але чому Бог допустив ці речі і вони продовжуються, коли весь світ молиться, треба подумати?

5) Очевидно, що ця війна є результатом роботи машини брехні, яку запустила радянська влада майже сто років тому. Як Тіло Христа, на вашу думку, має боротися проти багаторічної ідеології, яка засліпила розум людей?

Християни повинні привести своє життя в порядок у відносинах з Богом. Сказати, що стосунки з Ним на високому рівні в Україні, я не можу. І у мене виникає ряд питань до українських пасторів та єпископів. Я знаю пророків, які два, три і п’ять років тому пророкували, що в Україну прийде війна. Натомість їх звинуватили у фальшивому пророкуванні та заборонили таке казати. І робили це досить впливові у духовних колах люди. Вони вірили у процвітання, в те, що Бог не допустить війну, очікували кращого життя.
Я сам чув раніше пророцтва щодо війни. Наприклад, в мене одна знайома, яка особисто мені пророкувала і дуже це допомогло свого часу: моя сім’я була збережена від розправи за часи війни на Донбасі у 2015 році, коли я потрапив у полон. 4,5 роки тому ми були з дружиною в гостях у цієї сестри, і вона поділилася, що Господь їй відкрив, що буде повномасштабна війна в Україні одночасно по всій країні. Їй та іншим пророкам у церкві заборонили пророкувати.
Знаю, що пастори в церквах говорили, що війни не буде, бо “ми віримо, ми проголошуємо”. Тепер до них питання: де ваша віра? Як ви вірили і що ви сповідували? Можливо, треба було дослідити в Біблії, чому Бог допускав війни, що передувало цьому, а не порожню віру іншим нав’язувати? Чому не було відкриття про війну? Можливо, голос Божий перестали чути?
Модно стало проводити в Україні молитовні сніданки разом з владою, це добрий метод євангелізації, як на мене. Але, можливо, треба було замість того, щоб підспівувати, що все добре і з нами Господь, казати правду, щоб покаялись за корупцію, вбивство ненароджених, неправду, розпусту та інші гріхи?

За декілька місяців до початку війни я записував програми на обласних телеканалах саме на тему війни. Я молився і Бог давав мені теми: “Що потрібно, щоб війн не було?” “Як перемогти дух війни?” Тощо.
Коли йдеться про заклик до молитви на багатьох бігбордах по всій Україні, християнам не треба вводити людей в оману, не договорюючи всю правду. Бо коли є визнані гріхи, то це перешкода в молитві: “Коли ж руки свої простягаєте, Я мружу від вас Свої очі! Навіть коли ви молитву примножуєте, Я не слухаю вас, ваші руки наповнені кров’ю (Ісаія1:15).
Як на мене, багато християн в Україні жили в своє задоволення, не проповідуючи Євангеліє. Про пости та глибокі молитви, виконання волі Божої, посвячення, сповнення Святого Духа взагалі не думали. Багатьох цікавили будинки, одяг, відпочинки, гроші, авторитет, автомобілі… Про справу Божу мало хто піклувався.
В мене знайомий пророк, який був на Донбасі, ще у 2015 році говорив про те, що буде час, коли багато хто залишать свої будинки і втечуть за кордон, спасаючи своїх синів. І це буде від Бога, бо багато з тих людей увійдуть в служіння.
Ісус сказав, щоб ми йшли і проповідували Євангеліє по всьому світу, цим завданням мають жити християни. А багато з нас цим не живуть.
Говорячи про те, як християни можуть вплинути на машину пропаганди, то в першу чергу вони мають привести в порядок свої стосунки з Богом, стояти в проломі: пости, молитви як спосіб життя. І Господь буде молитвами руйнувати ряд речей.
Християнам треба впливати на суспільство, використовуючи ЗМІ, тоді неправдива пропаганда буде менше мати місця. Коли ми не використовуємо ЗМІ, не молимось, засоби інформації продовжують бути в руках недобрих людей.
Ми покликані служити не тільки вдовам, сиротам і наркоманам. Допомагати їм, звичайно, це свята справа, але потрібно впливати на світогляд людей. А формують мислення ЗМІ та у навчальних закладах. Йде боротьба за світогляд в країні. Основна маса людей – це не алкоголіки, наркомани і не сироти. А чому багато церков зайняті служінням тільки цим людям? Справа в тому, що коли біда, то люди йдуть до Бога, але так як багатьох така криза не спіткала, то вони до Бога не спішили. Українці Бога не сильно шукають, страху Божого у них не так багато, мають поверхневий рівень – “віримо по-своєму, молимось, не заважайте нам жити…”.

6) Чи достатньо одних молитов, щоб вести повноцінну духовну війну в цей час?

В Біблії є такі поняття, як перешкода в молитві, про що йдеться в Іс.58 та 59 розділах: люди в постах, а Бог не чує їх, бо життя не в порядку.
Християни роблять велику помилку, коли кажуть людям “ви моліться”, але мовчать про щире покаяння перед Богом, про що йшлося вище. Це все одно, що дати солдату автомат з холостими патронами: шум є, але результату немає. Від стану серця та життя людини залежить, наскільки її буде чути Бог та відповідати на її молитви.

7) А щодо молитовних заступників: чи достатньо їх впливу?

Ходатаї – праведні люди і зазвичай прості. Бог чує людину настільки, наскільки вона праведна і смиренна перед Ним. Своїми молитвами заступники стримують зло.
За російськими військами, очевидно, стоять темні сили. Одна з причин, чому Бог допускає такі важкі для людського розуміння речі, – щоб змінити людей. Це як випробування: потрусило, і зайве пішло з людини.
Врешті решт, люди більш навертаються до Бога через ті чи інші проблеми. Може бути таке, що моляться за пробудження, а люди ігнорують голос Божий, тому Господь допускає труднощі.
“Бог говорит однажды и, если того не заметят, в другой раз, во сне, в ночном видении, когда сон находит на людей, во время дремоты на ложе” (Иов 33:14,15).
“…ибо когда суды Твои совершаются на земле, тогда живущие в мире научаются правде” (Ис.26:9).

8) Як директор Місії ви самі ведете активну волонтерську роботу. Розкажіть подробиці.


Коли почалася війна в Україні, ми змушені були переглянути роботу Місії, і налаштуватись на нові реалії, тому що деякі місіонери виїхали з місць бойових дій.
Шукали шляхи, де знаходити підтримку для України, входили у новий формат служіння, тепер приймаємо переселенців, розвозимо гуманітарну допомогу. Особисто я їздив на Донбас з продуктами та ліками, а звідти вивозив людей. Слава Богу залишився живий, хоча чув вибухи та ракети над головою літали.

9) Оскільки Місія має міжнародний характер, розкажіть, як підтримують український народ партнери з інших країн?

Приходить фінансова допомога, купуємо продуктові набори, чимало йде грошей на пальне, воно суттєво подорожчало.

10) Місія покликана проповідувати Євангеліє за допомогою різних інструментів. І ця ідея залишається без змін і зараз. Як служить Місія у воєнний час?

Частина місіонерів служить на місцях, в церквах, допомагають переселенцям та біженцям, вивозять людей з Донбасу на захід України, до кордону з Польщею.
Більшість активно включились у допомогу нужденним, людям, що опинилися в складних життєвих обставинах, вдовам, літнім людям.

Не залишаємо служіння в Ефіопії, Камбоджі, намагаємось робити так, щоб у служінні Місії будь-який напрямок діяльності не постраждав.

11) Як пастор церкви, що ви радите людям робити у нинішніх важких випробуваннях, які спіткали Україну?

В першу чергу рекомендую, щоб шукали Бога і дослухалися до Божого голосу: чи виїжджати чи ні.

Кажу, щоб просили у Бога, що потрібно зробити в тих чи інших обставинах: кому проповідувати, кого підтримати, молитися. Наголошую, щоб люди були чуйні до Божого голосу, ставали Його вустами та руками на землі.

12) На вашу думку, як зміниться Церква в Україні, Росії та Білорусі?

Щодо Росії, то написано: “Так как они сеяли ветер, то и пожнут бурю: хлеба на корню не будет у него; зерно не даст муки; а если и даст, то чужие проглотят ее” (Осия 8:7). І “Кто затыкает ухо свое от вопля бедного, тот и сам будет вопить — и не будет услышан” (Притчи 21:13). Сьогодні багато росіян відмовляються чути волання українців, які вмирають від російських військових. Точно так, як в Україні люди відмовляються чути, як волають ненароджені діти та інші приречені, вибираючи спокійне життя.
Я думаю, що Бог покаже, хто дійсно Йому служив, а хто був кар’єристом. Чимало людей рвуться до влади, а коли за це треба платити ціну, то вже видно, хто дійсно служить Богу, а хто ні.
На фоні війни чиєсь служіння Бог руйнує, чиюсь оману і неправдиві сповідання знищує. Бог правду Свою піднімає, і когось на фоні війни теж. Багато хто покладався на земні цінності (наприклад, на свій бізнес) та втратили їх. Коли люди прив’язуються до земного і втрачають його, то висновки обов’язково зроблять щодо свого відношення.
Така біда, як війна, приведе у тверезий стан багатьох людей. Не все добро, але все на добро: “Притом знаем, что любящим Бога, призванным по Его изволению, все содействует ко благу” (Рим.8:28).

13) На вашу думку, що чекає на Україну після закінчення війни?

Сказати важко, я не пророк, але моя суб’єктивна думка, що багато людей навернуться до Бога, тому що підвалин, на яких вони будували своє життя, вже немає. На жаль, їм нема куди повертатись, бо їхніх будинків вже не стало.
Коли в людей тривога, вони йдуть до Бога. Мені здається, що буде пробудження, і я вірю, що Бог благословить Україну і матеріально після духовного відродження. Багато чув відкриттів від інших служителів, що з України підуть місіонери в інші країни. Люди будуть шукати Бога, Україна стане благословенням для інших народів.

Інтерв’ю підготував прес-центр місії “Христос є відповідь”.